ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ІЄРАРХІВ У США

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ІЄРАРХІВ У США

 

 

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ІЄРАРХІВ У США ДО СВЯЩЕННИКІВ, ЄРОМОНАХІВ ТА БРАТІВ, СЕСТЕР МОНАХИНЬ, СЕМІНАРИСТІВ ТА ДОРОГИХ ВІРНИХ

 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!  ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

 

Дорогі у Христі Брати і Сестри!

 

Це великоднє привітання лунає в нових, абсолютно незвичних для нас обставинах. Не у заповнених радісними парафіянами, гомінких, святково прикрашених храмах, під звуки голосних церковних дзвонів, а посеред тиші і порожнечі, що огорнули нашу землю через поширення вірусу зі страхітливо незрозумілою пересічній людині назвою COVID-19.

Однак саме тепер нам так важливо почути ці слова надії і радості: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував». Він життя дарує й нам — тим, що живуть тут і тепер, посеред тиші світу, який неначе раптово зупинився.

Пасха – це найбільший і найрадісніший празник у християнському  календарі, празник, сповнений радості. Однак зауважмо, що  свято Пасхи починається із смутку та порожнечі.

Євангелисти, розповідаючи історію Великодня, починають не з радості Воскресіння, а зі смутку порожнього гробу. Марія Магдалина та інші жінки, оплакуючи і сумуючи, рано-вранці приходять до гробу, щоб пахощами намастити тіло любого  Вчителя. Однак, замість тіла Ісуса, вони знаходять порожній гріб. Вони стривожені, бо гадають, що хтось і  незрозуміло чому викрав тіло Спасителя! Та згодом чують благовість Ангела про Воскресіння Христове: «Нема його тут, бо воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав». (Мт. 28, 6) Лише після цього вони бачать воскреслого Христа і можуть обійняти  Його: «Аж ось Ісус зустрів їх ……ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися». (Мт. 28:9) А вже опісля отримують від Ісуса доручення: «Не бійтеся; ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею; там мене побачать». (Мт. 28:10)

Спочатку є порожнеча, а потім настає наповнення. Спочатку — смуток, а згодом — радість. Спершу смерть, а потім — життя. Пасха починається з нічого, а завершується усім!

Роздумуючи над цим, ми можемо зауважити, що життя кожного з нас частково відображає подію Пасхи. Подібно до того, як Пасха починається з порожнечі, так і наше життя починається з порожнечі. Перед тим, ніж зробити перший самостійний вдих, ми змушені покинути  затишне материнське лоно. Згодом, впродовж цілого нашого життя, коли робимо крок вперед, ми змушені спочатку чогось позбуватися  і залишати щось позаду. Беручи на себе подружні обов’язки, ми відмовляємося від  своєї незалежності. Відповідаючи на покликання до духовного стану чи обираючи кар’єру, ми змушені відкинути інші, також привабливі, можливості. На кожному кроці, для того, щоб отримати нове життя, ми покликані якимось чином «випорожнити» себе.

Подібно є і в нашому духовному житті. Порожнеча – це неминуча частина людського пережиття; та в цих останніх тижнях посеред глобальної пандемії її поділяє ціле людство. Порожнеча може приносити душевний біль, але її можна також сприймати як духовний подарунок. Кожен з нас потребує внутрішньої порожнечі, тобто простору, який створює місце для чогось нового, простору, який можна відкрити для Бога.

Під час Великого посту Церква у своїй мудрості традиційно закликає нас звільнитися від гріхів, спокус та щоденних клопотів, які засмічують наше життя. Чому? Саме для того, щоб звільнити місце для Христа, який сьогодні тріумфально воскрес із гробу. Своїм Воскресінням Він наповнює нашу духовну порожнечу обіцянкою вічного життя!

Отож сьогодні, у цей славний празник Пасхи, з молитвою бажаємо усім нам, щоб невимовна і незрівнянна радість Воскресіння Господа з гробу наповнила наші серця і душі. Нехай ця радість заповнить кожну порожнечу всередині нас, нехай знищить весь біль і страх та переможе всі сумніви і спокуси, і залишається з нами назавжди!

Наслідуймо приклад святих жінок, які того першого пасхального ранку відвідували гріб Господній і після розчарування від порожнього гробу прийняли повноту радості. Приймімо Воскреслого Христа, який приходить, щоб заповнити нашу порожнечу, особливо у цей час глобальної кризи, та впевнено з вірою, словом і ділом поширюймо Добру Вістку про Воскресіння Господа Ісуса Христа у цілому світі.

Image may contain: text

Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

+Високопреосвященний Борис Ґудзяк

Митрополит Української Католицької Церкви у США

Архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

 

+Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ  (автор)

Єпископ Стемфордської єпархії

 

+Преосвященний Венедикт Алексійчук

Єпископ Чиказької єпархії святого Миколая

 

+Преосвященний Богдан Данило

Єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

 

+Преосвященний Андрій Рабій

Єпископ-Помічник Філадельфійський

 

Великдень, 2020

EASTER PASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAV

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

 

Високопреосвященним і преосвященним владикам,

всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,

преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам

Української Греко-Католицької Церкви

 

Христос воскрес!

Ті, що були в оковах адових,

Побачивши безмірне Твоє милосердя,

До Світла радісно поспішали, Христе,

Пасху хвалячи вічную.

Пісня 5 Канону Воскресної утрені

 

Дорогі в Христі!

 

Цього року ми зустрічаємо Пасху Христову в особливих обставинах. Чимало з нас пройшли час Великого посту вдома, ізольовані від інших, фізично віддалені від наших храмів і парафіяльних спільнот. Однак навіть у таких складних обставинах ніхто не в силі зупинити радісного руху сучасної людини до Світла, щоб у вірі в Христове воскресіння, у надії на Божу перемогу та в любові спільноти дітей Божих привітати одне одного радісним і переконливим «Христос воскрес!».

Понад три тисячі років тому Господь почув і прийняв плач та голосіння синів Ізраїлю, що знемагали в Єгипті в неволі. У ніч старозавітної Пасхи Господь кров’ю пасхального ягняти захоронив своїх людей перед смертоносним ангелом і вивів їх з дому неволі. Відтак на морському узбережжі втеча з Єгипту під проводом Мойсея принесла чергову небезпеку – глибокі води попереду, фараон з колісницями і кіньми – позаду. І море відкрилося перед ними! Таким чином для Божого народу Пасха поєдналася з досвідом порятунку від смерті. Кожний ізраїльтянин, переживши визволення з Єгипту, досвідчив свого Бога як Бога-Визволителя: мене минула смерть! Усі, що врятувалися, відчули себе єдиним народом: разом були в рабстві, разом уціліли від смерті, маємо одного й того ж Бога – Спасителя і Визволителя. Ми – народ Божий!

У воскреслому Христі  перехід від смерті до життя проходить усі межі людської історії. Пасха Старого Завіту була обмежена лише порятунком вузького кола людей від однієї, обмеженої в часі, небезпеки. Наша Пасха, Пасха Господня, Пасха вічна, про яку співаємо на Пасхальній утрені – це не тільки досвід порятунку від тимчасової небезпеки фізичної хвороби та лише тілесної смерті. Христос сьогодні дарує  спасіння всім людям, усіх часів і народів, від самої причини смерті. Тут йдеться не лише про порятунок від збудника якоїсь хвороби чи порятунок від меча, і то навіть ангельського, як це було у випадку ізраїльтян в Єгипті. Пройшовши крізь страждання і смерть у воскресіння, Христос, за словами апостола Павла, знищив і розіп’яв на хресті смертоносний гріх із його пекельною поневолюючою силою.

Пасха вічна є перемогою і насмішкою над самим жалом смерті, як проголошує сьогодні апостол: «Смерть поглинута перемогою. Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало? Жалосмерти– гріх, а сила гріха – закон. Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Кор. 15, 54–57). У своєму воскресінні Христос скинув із нас невільничі окови страху перед смертю, перетворив її на пасхальний вхід до нового життя. З Воскресінням відкриваються для нас двері переходу від того, що минає, до того, що залишається навіки. Пасха Господня відкриває нам двері до радісної вічності. Ми були разом у кайданах смерті – сьогодні ділимося спільним досвідом радості воскресіння як єдиний новозавітний Божий люд.

 

Ті, що були в оковах адових, побачивши безмірне твоє милосердя…

Перед обличчям глобальної пандемії ми раптом побачили, що всі ми слабкі і смертні люди. Коронавірус став вбивчою небезпекою і для багатих, і для бідних, для всіх людей, незалежно від місця проживання на земній кулі, від раси та релігійного переконання. Можливо, вперше нам прийшло розуміння, що всі ми є однаково вразливі й потребуючі, однак ми теж відчули себе єдиною людською родиною: те, що торкнулося людей в одному кінці планети – перекотилося та зачепило людей на іншому кінці світу, – зачепило особисто кожного з нас.

Увесь світ немовби спільно став закутий в адові кайдани. Страх захворіти і померти, біль втрати рідних і близьких та знайомих, темрява самотності й відчаю в умовах вимушеної ізоляції, зруйновані новітні способи комунікації та падіння світових економічних систем стали нашими спільними всесвітніми оковами. Як кайдани знерухомлюють невільника, так суворі правила карантину, єдиний необхідний засіб боротьби з цією смертоносною хворобою, вмить знерухомили все людство: летовища припинили роботу, потяги зупинилися, кордони між державами, про існування яких вже почали забувати, знову закрилися, як залізні непрохідні ворота.

Серед цієї темряви страху і неволі сучасної людини ми маємо унікальну можливість наново усвідомити, що сьогодні означає бути християнином. Як християни, ми є ті, що в Таїнстві Хрещення вже були померли для цього світу і воскресли разом із нашим Спасителем! Ми є спадкоємцями апостолів, які бачили на власні очі Воскреслого і торкалися своїми руками Його прославленого тіла, що пройшло крізь смертне розп’яття в життя вічне. В обставинах, які тимчасово  позбавляють нас можливості повноцінно брати участь у літургійному житті в наших храмах і спільнотах, ми мали нагоду усвідомити важливу роль духовного життя в християнських сім’ях, що їх традиційно називаємо домашніми церквами. Багато з нас мимоволі згадує святкування Пасхи в умовах підпілля, як ми, не маючи можливості бути разом у храмі, духовно єдналися з євхаристійним Христом через трансляцію Ватиканським радіо Божественної Літургії та освячували наші великодні кошики перед радіоприймачами. Ніхто і ніщо не може позбавити християн радості Воскресіння Христового! Родини, в яких християни свідомо і зріло переживають теперішні виклики, особливо виразно виявляють свій характер домашніх церков, стаючи для своїх членів домами особливо інтенсивної молитви, благословення, жертви і духовного зросту, місцями зустрічі з живим Христом. Водночас ми відкриваємо нові способи духовного єднання, над якими жодні обмежувальні заходи не можуть мати сили, бо те, що нас єднає, – це «одне духовне тіло Церкви, одна надія нашого покликання, один Господь, одна віра, одне Хрещення» (див. Еф. 4, 4-5). Саме в такому дусі надії ми сьогодні святкуємо Пасху і молимося за її довершення у відродженні й оновленні церковного та духовного життя!

У відповідь на темряву відокремлення і страху людини перед людиною як імовірним носієм вірусу смерті, ми зустрічаємо в цю ніч живого воскреслого Христа, який проходить крізь усі зачинені двері карантину, щоб зустріти нас, Його учнів. «А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, а двері ж були замкнені… увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» (Ів. 20, 19). Страх перед усім, чого в час пошесті торкнулася рука людини, відступає перед рукою живого Бога – воскреслого Христа, яка носить у собі рани від цвяхів і простягається до нас та об’являє нам безмірне Боже милосердя! Усі наші гріхи і хвороби, пандемії і страхи переможені Божою любов’ю. Сучасні фізичні кайдани не мають сили перед духовною свободою віри і духу, перед життям вічним, даним нам у Христі Ісусі. Він свого часу розіб’є зачинені двері карантину, усуне наш страх, який чатує на нас за цими дверима, і покличе нас проголосити світові, як колись це зробили апостоли, що «Христос воскрес!».

 

До Світла радісно поспішали, Христе, Пасху хвалячи вічную…

Святкуючи Пасху, ми віримо і вже бачимо, що сучасна пандемія обов’язково закінчиться, а людство вийде з неї кращим, з відчуттям солідарності і єдності між собою, з глибшим розумінням значення і покликання людського життя. У це свято Христос нам засвічує Світло надії, відкритої для всіх людей без обмежень. Жоден карантин, жодне соціальне відокремлення не може нам загородити шлях до Нього. Навпаки, ми всі разом, і ті, що живемо, і ті, що відійшли у вічність, як єдиний Божий люд святкуємо радість перемоги над смертю. У нашому горі й болю отримуємо надію і потіху. Дане нам вічне звільнення від духовних кайданів. Отож Пасху славімо вічну!

Дорогі в Христі браття і сестри! У цей світлий, радісний день спішу до кожного вашого дому, щоб поділитися з вами радістю визволення, що дане нам із Воскресінням. Усім, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої щирі молитви й сердечні вітання. Благословляю вас усіх: здорових і хворих, сильних і немічних, молодих і старших, батьків і дітей.

Спішу також до всіх лікарень і домів опіки, щоб із вами поділитися радісною і життєдайною новиною та заохотити вас нести терпіння в молитві, з духом самопожертви. Особливо вітаю та благословляю наших лікарів і медичних працівників – усіх, хто по-геройськи піклується хворими і потребуючими в цих надзвичайних обставинах. Духовно єднаюся з нашими воїнами, що на передовій, та з їхніми сім’ями, з пораненими, з вимушено переселеними особами і мешканцями окупованих територій, з полоненими та в’язнями сумління. Усіх самотніх і тих, хто далеко від своїх рідних, обіймаю батьківською любов’ю.

Нехай воскреслий Христос перемінить цей момент вселенського плачу і болю всього людства на пасхальну радість перемоги над хворобою і смертю, як Він цього ранку перемінивплачжінок-мироносиць на радість! Нехай дарує нам кожної миті дар перемоги над гріхом і відродження в любові та надії через зростання в нашому житті Божого дару вічного життя, що його ми всі отримали у Хрещенні! Щиро бажаю кожному з вас благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!

 

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!

 

Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

 Image may contain: text

 

 

† СВЯТОСЛАВ

 

 

Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у день Святого Кирила, архиєпископа Єрусалимського,

31 (18) березня 2020 року Божого